УкраїнськаРусскийEnglish
 Вітаємо із зимовими святами

Зимові свята

Зі святом Введення (Введення Пресвятої Богородиці в храм), яке відзначається церквою 4 грудня, в українському народному календарі починався цикл зимових свят. В народі казали: «Введення прийде, свят наведе». Саме після 4 грудня йде низка дуже популярних у народі свят: Катерини, Андрія, Варвари, Сави, Миколи, Ганни і, нарешті, Новий рік та Різдво. А за ними Василя і Водохреща.
Запрошуємо Вас святкувати ці чудові свята у ресторані «Млин Фата-Моргана»!


7 грудня - Катерини

 Свято Катерини

День Святої великомучениці Катерини – покровительки незаміжніх дівчат вважається Днем дівочої долі. Безпосередньо в день Катерини дівчата збирались на вечорниці. Для цього вони заздалегідь обирали оселю а відповідно і господарку майбутнього свята. Всі продукти приносились в складчину. На стіл подавались різноманітні страви, але перевага надавалась борщу та каші. Ніяких надмірностей не дозволяється, бо триває Пилипівка або Різдвяний піст. Приєднатись до цієї трапези можна і хлопцям, щоправда лише після того як дівчата закінчать ворожити, тобто пізно ввечері.

13 грудня - Андрія

 Дівчата ворожать на Андрія

В цей день православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. На Андрія дівчата зазвичай ворожили. До того, як церква почала відзначати Андрія, наші предки здавна цього дня відзначали своє народне свято, пов'язане з дохристиянською обрядовістю і магічними ритуалами, що мали переважно любовно-магічне та аграрно-магічне спрямування.

19 грудня - Миколи Чудотворця

 Святий Миколай, улюбленець дітей

Святий Миколай є одним з найбільш шанованих в Україні святих. Про це можна судити, хоча б, з тієї кількості церков, які названі на честь цього святого. В календарі є два свята Миколи - один весняний (22 травня) і другий зимовий. Найбільше приходу зимового Миколая чекають діти. В цей день святий Миколай кладе слухняним дітям під подушки подарунки, а неслухняним - лозину. Раніше по всій Україні діти свято вірили в існування доброго захисника і намагалися не гнівити "діда Миколая, який знає про все". Добре, що ця традиція впевнено повертається в центральну і східну Україну.

31 грудня, 1 січня - Новий Рік

 Новий рік - свято сподівань

Безумовно, Новий рік одне з найулюбленіших зимових свят, яке поєднує людей різних віросповідань. У новорічну ніч більшість людей не спить. Опівночі виходять люди надвір слухати, як "Новий Рік" проганяє старий і свариться з ним. Старий рік відходить і хоче забрати все своє з собою, але Новий рік віддає лише "лихе", а добре залишає. З самого рання по хатах починають ходити посівальники - хлопці, з різним мішаним зерном у рукавичці, прив'язній до пояса. Вони ходять по хатах "засівати" чи "посівати", з Новим роком вітати. Діти-хлопчики - це символ багатства, добра, надії, здоров'я...

6 січня - Свят-вечір

 Кутя та узвар на святвечір

Ще вдосвіта, як тільки день синім проблиском заглянув у хату крізь замерзлі шибки, господиня приступала до праці. Господиня пов'язувалась хусткою і розпалювала вогонь із семи полін, які відкладали сім тижнів. На тому вогні господиня готувала дванадцять свят-вечірніх пісних страв, серед яких обов'язково мали бути кутя і борщ з вушками. В цей день добре помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. Сьогодні не снідають і обходяться без обіду. Хіба дітям, що не можуть терпіти голоду, мати дозволить щось з'їсти, та й то лише в обідній час. У хатніх турботах проходить день.

Вся родина чекає, коли на небі з'явиться перша зірка, що має сповістити всім людям про велике чудо - народження Сина Божого. І тільки після чого можна приступати до Святої вечері. Свята Вечеря - це спільна вечеря всього роду. Навіть мертві родичі і безвісти загинули - всі мають у цей вечір зібратися разом, щоб трапезувати цілим родом. Живі, пам'ятаючи своїх мертвих родичів, ставили для них кутю та узвар на вікнах, розкидали варений біб по кутках. Під час вечері виходити з-за столу не годиться, розмовляти багато - теж не добре. Найголовнішою стравою на столі цього вечора є, безумовно, кутя. Рецептів її приготування існує декілька. Різдвяна кутя готується з пшениці, меду, горіхів та інших продуктів. На протязі всіх свят, аж до Хрещення кутя повинна стояти на найпочеснішому місці в Вашій оселі.

7 січня - Різдво Христове

     Колядники на Різдво

Поступово закінчується вечір і наступає чарівна різдвяна ніч, під час якої не можна спати, бо все щастя проспиш. Проте навіть при великому бажанні заснути просто неможливо - церковні дзвони, ватаги колядників створюють урочисто-святкову гаму звуків. Обряд колядування досить давній - він походить іще з дохристиянських часів, коли наші пращури вшановували Сонце святом Коляди. Найбільше серед колядників зустрічаються діти, і це зрозуміло. Колядувати і заходити першими до оселі господаря в день Різдва можна лише хлопцям, які, згідно із звичаєм, несуть в домівку мир та спокій.

Після закінчення церковної відправи родина знову збирається на святковий обід, який вже не є пісним. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі. Ну і звичайно ж... Проте навіть і в цей день треба міру знати. По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. На вечір гуляння розпочинаються з новою силою. Хлопці влаштовують вертеп - своєрідну виставу, головними дійовими особами в якій є "Коза", "Пастух" та інші. Наступний після Різдва день - це день Богородиці. Треба вшановувати матерів та жінок, категорично забороняється працювати вагітним жінкам. До речі жінкам в цей день, аби не нудьгували дозволяється колядувати.

13 січня - Щедрий вечір, або Меланки

 Щедрий вечір

Щедрий вечір, а за християнським календарем - це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались. От і маємо Щедрий вечір або Меланки. Під Новий рік варили щедру кутю. Хлопці, які восени "отримали гарбуза", вдруге засилали сватів, з надією на згоду. Щоправда для цього потрібно застати дівчину вдома, що дуже важко, бо по селу вже ходять дівчачі ватаги щедрувальників. Як правило, дівчата щедрували під вікнами, не заходячи у дім. Щедрування - давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молоді) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалося магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень - щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.

.

Прийшли щедрувати до вашої хати.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Тут живе господар - багатства володар.
Щедрий вечір, добрий вечір!
А його багатство - золотії руки.
Щедрий вечір, добрий вечір!

19 січня - Хрещення Господнє

 Водохреща

Святом Хрещення закінчуються Різдвяні святки, які тривають з 7 по 19 січня. Згідно з біблійною розповіддю Христос був охрещений у водах річки Йордан, що і дало другу, народну, назву свята - Йордан. Напередодні, тобто 18 січня вся родина, як і перед Різдвом збирається за столом. До столу подаються лише пісні страви і готується голодна, або ж Бідна кутя. Чому вона так називається пояснити важко, можливо тому що весь день напередодні Водохрещі не можна нічого їсти, бо суворий піст. На Голодну кутю припадає цікавий обряд, який має назву "Вигнання куті". Суть його полягає в тому, що потрібно взяти горщик де варилась кутя і розбити його об ворота, при цьому примовляючи: "Геть, кутя, з покутя!". В деяких регіонах України, в основному на Заході, в цей день щедрували.

В церквах цього вечора освячують воду, яка набирає особливої сили та цілющості. Хрещенською водою лікують рани, вона допомагає відвернути будь-яке лихо. Отож, прийшовши вранці після вечірньої церковної відправи додому потрібно скропити кожен куточок Вашої оселі свяченою водою, тоді у Вашому домі буде лад та спокій.

В день Водохреща вся громада, як правило, збиралась поблизу водоймищ де відбувались церковні відправи. Вони відбуваються, звичайно, і зараз, але той колорит, та пишність та містична загадковість, на жаль, втрачені. Відбувається це і тому, напевно, що клімат на нашій матінці-планеті суттєво потеплішав і немає тих зим. Зараз важко уявити, що весь церковний реманент для водосвяток, зокрема царські врата, робились з льоду. Особливо цьому дню раділи діти, адже на них чекало стільки цікавих дійств. Одне із них випускання голубів. Ці птахи символізують свята, що закінчуються і, отже, їх треба випустити на волю.

15 лютого - Стрітення

 Зустріч Зими і Весни

Назва цього свята говорить сама за себе. Стрітення, тобто, за народними повір'ями, зустріч Зими й Весни. За церковними ж канонами саме в цей день старець Симеон побачив немовлятко Христа, і тепер міг спокійно померти, бо нарешті зустрів Месію.

За своє довге панування Зима вже досить всім наскучила, дуже хочеться тепла та Весни. Саме жорстока битва цих двох пор року відбувається на Стрітення, тому існує ще одна цікава назва свята - Зимобор. В цей день у церквах відбувається посвята води та свічок. Особливу силу має стрітенська свічка, яка захищає від грози та пожеж. Стрітенська вода захищає від "дурного ока", нею лікують інфекційні хвороби, натирають хворі місця.

Як на Стрітення капає зі стріхи - не найдеться з літа потіхи.
Дуй не дуй, не до Різдва йде, а до Великодня.

24 лютого…02 березня - Масниця (Масляна, Колодій)

 Масниця

Як тільки не називається це останнє зимове свято, що триває цілий тиждень - Колодій, Ма́сниця, Масляна, За́пусти, Пу́щення, Сиропу́ст, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця, Ніжкові заговини. Останній перед Великим постом тиждень треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижнів суворої поведінки та усіляких обмежень. Кожний день цього тижня мав певні особливості та цікаві звичаї. Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке Колодчине життя, звідси назва свята Колодій. Розглянемо кожен з днів Масниці:

  • Понеділок. Жінки ішли до корчми «колодкувати» і розпочинали свято Масляни. Одна з них кладе на стіл невеличке поліно або палицю — Колодку. Інші беруть по черзі і вповивають її шматками полотна, потім знову кладуть на стіл. Це значить, що Колодка «народилася». Потім ходили по селу і прив'язували Колодку до ноги парубкам та дівчатам які не скористалися з весільного сезону і не побралися, а також їхнім батькам, що «досі не пошлюбили» дітей. Особливо ж тим, які відмовили нареченому і сватам. Звісно, що ніхто не бажав ходити з таким собі «ярликом», а тому одразу ж давали жінкам на відкуп могорич. Ним могли бути кольорові стрічки, намисто або ж наїдки, горілка і солодощі.
  • Вівторок. Жінки знову в шинку. Після гуляння в шинку всі виходили на вулицю, де влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. В цей день відбувається символічний обряд "хрещення" вже згаданої Колодки.
  • Середа. Цей день не пов'язаний з особливими дійствами і має назву "Зноби-баби". Хіба що жартівливий обряд «похрестин» колодки за Колодієвим тижнем.
  • Четвер. Напевно, що Масляна це справжній рай для жінок, бо в четвер вони знову сідають до столу і піднімають чарки — «щоб телята водились!» Вони ж і не прядуть та не шиють на цьому тижні — «щоб масло не гіркло!». В цей же день закінчується коротке символічне життя Колодки і вона «помирає».
  • П'ятниця. Зять повинен почастувати свою тещу. Після цього зятю належить покатати свою тещу вулицями села, або ж міста. При чому якість "сервісу" в такому випадку напряму залежить від характеру тещі, тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна немов струна.
  •  Масниця, поштова марка 2003р.
  • Субота не позначена цікавими обрядами. Перепочинок перед насиченою неділею.
  • Неділя. Цей день відзначається найбільш пишно. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, на відміну від російських млинців. Проводились масові гуляння, ігрища, забави. В цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити пробачення за всі скоєні образи, аби очиститись перед Великим постом від усякої скверни. Не можна також вживати горілки. У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі. Молоді жінки «волочили» Колодку. Вже перед сном потрібно ретельно прополоскати зуби, аби чорти не витягли сир, що залишився після Масляної разом з зубами.